Жінку треба заслуговувати день у день. Один раз по молодості завоювати жінку та все подальше життя спочивати на лаврах – ось чого хочуть більшість чоловіків.
Але такого не буває у жіночому світі. Це одна з головних причин, чому жінки одного дня мовчки залишають своїх чоловіків. Вони не люблять швидкого побутового сексу, вони люблять дотик, бурхливу пристрасть та сильну енергетику. Вони люблять, коли їх торкаються ніжно. Жінки божеволіють, коли їх відчувають. Коли вони насолоджуються. Тільки чужа насолода приносить їм божественне задоволення. Але ніяк не секс!
Жінки люблять квіти, увагу та подарунки, але більше цього вони люблять бути почутими. Найчастіше, чоловіки після кількох років спільного життя перестають чути своїх жінок і сприймають їх як білий шум. Спочатку жінки говорять голосніше, потім під час розмови починають вставляти якісь недоречні слова, які не стосуються теми, щоб переконатися в тому, що їх не слухають, потім вони упокорюються з тим, що живуть з глухою людиною.Вони упокорюються до певного часу. Пройшовши через відчай, постійне почуття холоду та непотрібності, через сльози та біль, вони уникають чоловіків, яких колись любили більше своїх батьків, більше, ніж самих себе.
Можете називати підступністю жіночу зраду. Та й зрадою важко назвати жіночу безвихідь. Жіночу недолюбленість. Ідучи, жінка практично завжди виявляється права! Просто чоловіки можуть жити із софами, можуть мовчки пити чай, сидячи за одним столом, і навіть не поцікавитись у жінки, як пройшов її день. Запитати банальне: «Як ти?». Можливо, якби було інакше, він дізнався, що його жінці погано бути меблями. Можливо тоді, глянувши на своє належне інакше, він міг би запобігти її майбутньому догляду.
Жінка – це «Свято, яке завжди з тобою». І душа цього свята там, де йому раді.
